S (латиниця)
S | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | |||||||
A | B | C | D | E | F | G | |
H | I | J | K | L | M | N | |
O | P | Q | R | S | T | U | |
V | W | X | Y | Z | |||
Додаткові і варіантні знаки | |||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | |
Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | |
Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | |
Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | É | |
Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | |
Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ɡ | Ĥ | |
Ħ | Ì | Í | Î | Ï | Ī | Į | |
İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | |
Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | |
LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | |
Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | Ô | Õ | |
Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | Ơ | Ɋ | |
ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | Ɽ | ß | ſ | |
Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | Š | Þ | Ţ | |
Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | Ʈ | T̈ | Ù | |
Ú | Û | Ü | Ū | Ŭ | Ů | Ű | |
Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | Ẋ | Ý | Ŷ | |
Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | Ẕ | Ȥ | Ⱬ | |
Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2018) |
S («ес») — 19-а літера латинського алфавіту, присутня в усіх графічних системах на його основі. Її слід відрізняти від кириличної Ѕ з аналогічним накресленням, але іншим фонетичним значенням.
Історія[ред. | ред. код]
До початку XIX століття існувала альтернативна форма цієї букви — ſ, що називалася «довга s» або «серединна s» й уживалася на початку й у середині слова. Іноді «довга s» виглядала як маленький знак інтеграла (що від неї й походить). Сучасна форма s («округла s» або «кінцева s») уживалася тільки наприкінці слів. Від цього розходження відмовилися, оскільки ſ була схожа на f. Лігатура ſs (або ſz) стала літерою ß у німецькій мові.
Вимова[ред. | ред. код]
Буква вимовляється звичайно як с, рідше як з (наприклад, у німецькій і італійських мовах); у деяких мовах може вимовлятися як ш (наприклад в угорській і німецькій мовах(перед 'p' i 't'), не вимовлятися, і т. д.
Способи кодування[ред. | ред. код]
В системі Unicode велика S має код U+0053 , а мала s — U+0073.
Код ASCII для великої S — 83, для малої s — 115; або у двійковій системі 01010011 та 01110011 відповідно.
Код EBCDIC для великої S — 226, для малої s — 162.
NCR код HTML та XML — «S» та «s» для великої та малої літер відповідно.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
На Всеукраїнській Конфренції в справі упорядкування українського правопису 1927 року висовувалася пропозиція передавати літерою s дзвінкий заясенний африкат [d͡ʒ], для позначення якого завжди використовувалося сполучення дж[1].
Фонетичний алфавіт НАТО | код Морзе | ||
Sierra | |||
Морський прапорний сигнал | Семафорна абетка | Американська мова жестів (ASL) | Шрифт Брайля |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ М. Скрипник Підсумки правописної дискусії [Архівовано 29 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Вісті ВУЦВК. — 1927. — 19 червня.